Явище інерції
Явище збереження швидкості тіла називають інерцією. Тому й система відліку, відносно яких тіла рухаються із сталою швидкістю, коли зовнішні дії на них компенсовані, називають інерціальними, а перший закон Ньютона — законом інерції, інерціальних систем відліку — безліч.
Слід завжди пам'ятати, що поняття інерціальної системи реалізується в природі лише наближено.
Системи, що рухаються з прискоренням відносно інерціальної системи, називаються неінерціальними.
Відкриття закону інерції покінчило з давньою хибною думкою про те, що коли немає зовнішнього впливу на тіло, воно перебуває тільки в спокої. А щоб рухатись зі сталою швидкістю, на нього повинно постійно діяти інше тіло.
Італійський учений Г. Галілей задовго до І. Ньютона на основі дослідів з кулькою на похилій площині дійшов до висновку, за відсутності сили тертя швидкість тіла лишатиметься сталою і для підтримування руху не потрібно прикладання сторонніх сил. Найважливішим для подальшого розвитку фізики виявилось твердження Г. Галілея про те, що всі механічні процеси відбуваються однаково у будь-яких інерціальних системах відліку. Це означає, що в усіх інерціальних системах відліку закони механіки однакові. Це твердження називають принципом відносності Галілея або принципом відносності класичної механіки.
Значення інерції у побуті і техніці дуже велике. Вона має як позитивні, так і негативні сторони. Так, рухомий автомобіль важко зупинити в силу його великої інерції. І це іноді призводить навіть до аварії. В той же час в роботі самого двигуна інерція відіграє позитивну роль. Завдяки інертності маховика виконуються три підготовчі такти: впуск горючої суміші, її стискання і на кінець очищення від відпрацьованих газів.