Греки — колумби математики
Коротка збірка біографій видатних грецьких математиків: Фалес Мілетський, Піфагор Самоський, Евдокс Кнідський, Евклід, Архімед, Аполлоній Пергський, Діофант Александрійський.
- Фалес Мілетський (бл. 625—547 до н. е.) — один із семи великих мудреців, «батько грецької науки», а також один з перших відомих в історії математиків…
- Піфагор Самоський (бл. 580 — бл. 500 до н.е.). Легендою і джерелом дискусій Піфагор став уже в стародавні часи. У 306 р. до н. е. йому, як найрозумнішому з греків, поставили пам’ятник в римському форумі. З тих часів мало прояснилося в біографії Піфагора та в історичній ролі організованого ним союзу, клубу чи ордену піфагорійців. І досі висуваються нові гіпотези, тлумачення щодо діяльності стародавнього мудреця та його послідовників. Його біографія поповнювалася все більшою кількістю деталей, що дало підставу піддати сумніву їх вірогідність. Різні перекази скоріше ознайомлюють нас з легендами про Піфагора, ніж з його біографією і вченням, але ж і легенди зберігають зерна істини…
- Евдокс Кнідський (бл. 408 — бл. 355 до н.е.). У південно-західній частині Малої Азії — місті Кніді народився один з найвизначніших учених Стародавньої Греції, математик, астроном, філософ, географ і медик, прекрасний оратор Евдокс Кнідський…
- Евклід (бл. 365 — бл. 300 до н.е.) — найвидатніший математик свого часу. Він заснував у Александрії математичну школу, для слухачів якої і написав свою славнозвісну книгу «Начала».
- Архімед (бл. 287—212 до н. е.) — найвидатніший учений стародавнього світу, геній усіх віків народився в місті Сіракузах в знатній, але небагатій сім’ї астронома, і мав успадкувати професію батька.
- Аполлоній Пергський (бл. 260—170 до н. е.) — останній з трьох великих математиків епохи еллінізму. Молодим він приїхав до Александрії та вивчав математику в послідовників Евкліда в Мусейоні. Потім жив і працював у другому центрі грецької культури — місті Перга.
- Діофант Александрійський (III ст.). Із часів Евкліда й Архімеда змінюються зміст і форма античної математики. Процес формування нових теорій сповільнюється, а згодом припиняється й зовсім. Але він був тривалим і позначився не відразу. Найвиразніше він виявився в творчості останнього видатного математика античного світу — Діофанта Александрійського.
Джерело: Конфорович А.Г. Колумби математики, 1982 р. Деякі малюнки художника П.А. Крисаченка.