Відносність руху
Спостерігаючи за навколишніми тілами, ми бачимо, що одні з них знаходяться в стані спокою, інші — в русі. Цілком зрозуміло, що спокій їх, який ми спостерігаємо, є відносний. Будинок є у спокої відносно землі, але Земля рухається відносно Сонця з великою швидкістю, а Сонце разом з усіма планетами також рухається вже відносно зір. Рухаються в просторі і цілі зоряні системи. І не можна знайти у Всесвіті жодного об'єкта, який би міг стати абсолютним орієнтиром для всіх останніх.
Усі тіла, які ми спостерігаємо, так чи інакше, рухаються. Усякий спокій є відносним, бо рух є основна властивість матерії. Принцип відносності — основний принцип механіки.
І справді, щоб можна було визначити рухається тіло чи знаходиться у спокої, потрібно мати якийсь орієнтир, тіло, яке ми вважаємо нерухомим — тіло відліку.
Якщо десь далеко на горизонті ми побачимо щось, на якому видно будинок, дерево, автомобіль, то нам важко буде сказати, стоїть він чи рухається, якщо не чути звуку, мотора, хоч і це не доказ руху. Для того, щоб відповісти на це питання, треба буде прослідкувати деякий час чи змінилось його положення відносно, наприклад, дерева, якщо змінилось, то він рухається. Хоч якби ми були пасажирами того автомобіля, то ми могли би, навіть, його вважати нерухомим. Просто нам здавалось би, що назустріч йому рухаються дерева, будинки, і сама дорога летить зі швидкістю, тільки протилежно направленою. Таким чином, не має смислу говорити про механічний рух, не вказавши по відношенню до чого, не вказавши тіла відліку.