Не можна використовувати математичні методи не розуміючи їх

(Математики жартують)
Математики жартують

Троє математиків і троє фізиків збираються їхати на поїзді в інше місто на конференцію. Вони зустрічаються перед касою на вокзалі. Першою підходить черга фізиків і вони, як усі нормальні люди купують по квитку на людину. Математики ж купують один квиток на всіх.

«Як же так?» — Дивуються фізики — «Адже в поїзді контролер, вас же без квитків звідти виженуть!».

«Не хвилюйтеся» — відповідають математики — «У нас є МЕТОД».

Читати далі »

Чому не можна ділити на нуль?

Чому не можна ділити на нуль?

«Ділити на нуль не можна!» — Більшість школярів завчає це правило напам'ять і більше не цікавиться цим питанням. Всі діти знають, що таке «не можна». Але ж насправді дуже цікаво і важливо знати, чому ж не можна.

Вся справа в тому, що чотири дії арифметики — додавання, віднімання, множення і ділення — насправді нерівноправні. Математики визнають повноцінними тільки дві з них — додавання і множення. Ці операції та їх властивості включаються в саме визначення поняття числа. Всі інші дії будуються тим чи іншим чином з цих двох.

Читати далі »

616 чи 666?

Оксиринхський папірус, на якому видно, що числом звіра записано 616, а не 666.

Традиційно вважається, що «число звіра» дорівнює 666. Саме поняття «числа звіра» вперше з'являється в Одкровенні Іоанна Богослова, яке датують I століттям нашої ери.

Учені з Оксфорда і Бірмінгема оскаржують це значення — на розшифрованому ними папірусі з єгипетського Оксірінхуса міститься число 616, а не 666.

Цікаво, що проблема відома давно — вже у II столітті єпископ Іреней стверджував, що 616 — хибне, а справжнє число звіра — 666.

Читати далі »

Розвиток поняття про ірраціональні числа в Західній Європі

У Західній Європі згадка про ірраціональні числа зустрічається в «Liber abaci» (1202) Леонардо Пізанського. Проте ці числа ввійшли в європейську математику лише в XV—XVI ст., коли в Європі почали розвиватися алгебра і тригонометрія. У цей час відношення Евкліда часто називають числами. Ними оперують за правилами алгебраїчного числення, але звичайно без обґрунтування правил дій.

Читати далі »

Шістдесяткові дроби

Особливо цікаві вавилонські шістдесяткові дроби, або так звані «сексагезимальні дроби». Вони нагадують наші десяткові дроби, тільки замість знаменників 10, 102, 103, ... вавилоняни ставили 60, 602, 603, ... і записували «дроби так само, як і натуральні числа.

Читати далі »

Звукові хвилі

Звукові хвилі (акустичними хвилями) — це повздовжні хвилі: вони складаються із частинок, що коливаються вздовж напряму поширення хвилі, створюючи області високого і низького тиску (області розрідження і стиску). Вони можуть поширюватися в твердих тілах, рідинах і газах і мають широкий діапазон частот.

Читати далі »

Поширення коливань у пружних середовищах

Механічні хвилі поширюються у пружних суцільних середовищах, незважаючи на те, що речовини складаються з молекул і мають переривчату структуру, між молекулами існують сили притягання і відштовхування. Властивістю суцільних середовищ є їх здатність передавати механічний рух.

Читати далі »

Вібрація та її вплив на живі істоти

При роботі багатьох механізмів виникають вібрації, які наносять шкоду людині. При вібрації коливається або все тіло, або його частинки.

Вібрація, як будь-який коливальний рух, має амплітуду і частоту.

Читати далі »

Чи знаєте ви? (математичні цікавинки)

Чи знаєте ви, що Шарль Перро, автор «Червоної Шапочки», написав казку «Любов циркуля і лінійки»?

Чи знаєте ви? (математичні цікавинки)

Чи знаєте ви, що Наполеон Бонапарт писав математичні роботи і один геометричний факт називається «Задача Наполеона»?

Чи знаєте ви, що одна з кривих ліній називається «Локон Аньєзі» на честь першої у світі жінки-професора математики Марії Гаетани Аньєзі?

Чи знаєте ви, що Л. М. Толстой, автор роману «Війна і мир», писав підручники для початкової школи і, зокрема, підручник арифметики?

Чи знаєте ви, що одна з мов програмування називається Ада на честь Ади Лавлейс, однієї з перших програмісток, яка працювала з математичними машинами і була дочкою відомого англійського поета Джорджа Байрона?

Читати далі »

Цікаві факти про видатних математиків

Зазирнемо в дитинство окремих видатних математиків.

Жан Д'Aламбер (Лерон). Початок його життя, як у поганому романі: листопад, ніч, мороз, заметіль. На східцях церкви св. Жана лежав маленький згорточок, що тихенько здригався і попискував. Його знайшов поліцейський, який побачив, що було немовля в дорогій ковдрі. Виявилось, що це був хлопчик. Його віддали на виховання у багатодітну сім'ю скляра. Хлопчика назвали Жаном Пероном (тобто Жаном Круглим) за іменем церкви, де його знайшли. Ставши дорослим, він сам собі вигадав ім'я: Жан Лерон Д'Аламбер.

Нікколо Тарталья. Справжнє прізвище вченого — Фонтана. Народився у бідній родині. Коли місто окупували французи, батько Нікколо загинув. Солдати грабували, палили, вбивали. Маленького Нікколо тяжко поранили і викинули у вікно, при цьому пошкодили йому щелепу, у нього був розсічений язик. Матері пощастило врятувати життя сина, але вільно говорити Нікколо вже не зміг, мова його була вкрай незрозумілою, від чого він і дістав прізвисько Тарталья, тобто заїка.

Читати далі »