Єгипетські піраміди
У XXX ст. до н. е. вже вміли лічити до 100 000. У цей час зводиться ансамбль великих пірамід у Гізі, які понад п'ять тисячоліть викликають безмірне захоплення і подив. З III ст. до н. е., коли греки склали список семи чудес світу, єгипетські піраміди незмінно залишаються чудом №1.
Гострі й нескінченні дискусії про їх призначення ведуться з часів Геродота. Грецький філософ Прокл Діадох (бл. 410-485) вважав піраміду Хеопса «свого роду кам'яним підручником астрономії і геометрії та знань, які пов'язані з розливами Нілу. Весь цей досвід закріплювався в розміщенні, обрисах, написах піраміди».
Чого тільки не знаходили у великій піраміді: число \(\) і золотий поділ, числові характеристики Землі й Сонячної системи, навіть пророкування про кінець світу 1920 або 1922 і, нарешті, 13 вересня 1936 року.
Відкидаючи числову еквілібристику і містику, слід визнати, що самі піраміди — незаперечний доказ великого запасу математичних знань, якими володіли древні геометри — перші зодчі. Це вони керували будівельними роботами, креслили плани і виконували всі необхідні обчислення.
До наших днів зберігся барельєф із зображенням зодчого Джосерової піраміди Хесіри (близько 2650 р. до н. е.). У руках у нього знаряддя праці: прилад для письма і дві палиці — еталони мір. Довжини їх відносяться як 1 : \(\). У знаменитому комплексі пірамід у Гізі розміри пірамід виражаються числами 1, 2, \(\), з яких легко скласти й число золотого поділу (\(\) − 1) : 2. Числа 1, 2, \(\) виражають довжини двох сторін і діагоналі квадрата з відношенням сторін 1 : 2. Тому за допомогою мірних палиць Хесіри легко було будувати прямий кут і вимірювати елементи багатьох архітектурних деталей.
У складному процесі взаємодії практики і теоретичних узагальнень, емпірично добутих співвідношень формувалося складне фундаментальне поняття функціональної залежності. Було виявлено й виражено у формі математичних задач зв'язки між важливими видами фізичних і геометричних величин.
Джерело: А. Г. Конфорович. Визначні математичні задачі. Київ 1981.