Вібрація та її вплив на живі істоти
При роботі багатьох механізмів виникають вібрації, які наносять шкоду людині. При вібрації коливається або все тіло, або його частинки.
Вібрація, як будь-який коливальний рух, має амплітуду і частоту.
При роботі багатьох механізмів виникають вібрації, які наносять шкоду людині. При вібрації коливається або все тіло, або його частинки.
Вібрація, як будь-який коливальний рух, має амплітуду і частоту.
Графічно хвиля зображується у вигляді синусоїди. Коливання в суцільному середовищі поширюються не миттєво, а з певною швидкістю, яка залежить від густини і пружних властивостей цього середовища.
Своїми відкриттями наблизили день польоту в космос першого землянина: герой Вітчизняної війни 1812 року Олександр Засядько — нащадок славних запорожців з династії козацьких гармашів; народоволець Микола Кибальчич, запропонувавши перший проект ракети з пороховим двигуном; Костянтин Ціолковський, у сім'ї якого рід вели від Северина Наливайка (Волинь, зокрема Рівненщина — батьківщина предків К.Ціолковського).
З явищем тертя людина зустрічається щоденно в процесі трудової діяльності: в одних випадках вона зменшує його, в інших — збільшує. Сила тертя супроводжує будь-який рух тіла чи стан спокою. Вона виникає при безпосередньому стиканні тіл і завжди напрямлена вздовж поверхні стикання.
Є такі види тертя:
Сила тертя спокою напрямлена протилежно — силі, що прикладена до нерухомого тіла і паралельна до поверхні стикання його з іншим тілом.
У випадку малих деформацій тіл, зв'язок між пружністю і деформацією виражається законом Гука: сила пружності пропорційна до величини деформації
\[\]
Ми знаємо, що у природі існує декілька видів сил: сила тяжіння, сила тертя, ядерні сили, електрична сила, магнітна сила, або якщо узагальнити, то маємо сили гравітаційні, електромагнітного походження, слабої взаємодії та сильної (ядерні) взаємодії.
Явище збереження швидкості тіла називають інерцією. Тому й система відліку, відносно яких тіла рухаються із сталою швидкістю, коли зовнішні дії на них компенсовані, називають інерціальними, а перший закон Ньютона — законом інерції, інерціальних систем відліку — безліч.
З життєвого досвіду відомо, що причиною зміни швидкості тіла, тобто причиною прискорення, є дія іншого тіла. Наприклад, шайба починає рухатись по льоду під дією ключки; ця ж шайба зупиняється через деякий час від дії на неї сили тертя об лід.
Пасажир, який сидить у поїзді, котрий рухається зі швидкістю 20 м/с, вважає себе нерухомим, а спостерігач на станції скаже, що поїзд, а з ним пасажир, промчали із швидкістю поїзда 20 м/с. Якщо пасажир буде рухатись у поїзді вздовж коридорі за рухом поїзда із швидкістю 1 м/с, то його швидкість відносно пасажира на станції вже буде 20 + 1 = 21 м/с, тому, що він здійснив переміщення
\[\]
Якщо він йтиме у протилежному напрямі до руху поїзда, то швидкість буде
\[\]
Спостерігаючи за навколишніми тілами, ми бачимо, що одні з них знаходяться в стані спокою, інші — в русі. Цілком зрозуміло, що спокій їх, який ми спостерігаємо, є відносний. Будинок є у спокої відносно землі, але Земля рухається відносно Сонця з великою швидкістю, а Сонце разом з усіма планетами також рухається вже відносно зір. Рухаються в просторі і цілі зоряні системи. І не можна знайти у Всесвіті жодного об'єкта, який би міг стати абсолютним орієнтиром для всіх останніх.