Ніколя Бурбакі (1939—1968) — група французьких математиків
Ніколя Бурбакі (фр. Nіcolas Bourbakі) — збірний псевдонім, під яким група математиків різних країн, переважно французьких, виступила зі спробою дати систематичний виклад сучасної математики на основі аксіоматичного методу, приблизно так, як Евклід систематично виклав математику свого часу в «Початках» (або ж «Началах»).
Утворилася група в 1937 р. з колишніх вихованців Вищої нормальної школи. Чисельність і точний склад групи не розголошуються, але відомо, що до неї входили такі відомі математики, як А. Вейль, А. Картан, Ж. Дьєдонне, К. Шевалле.
У багатотомному (і далекому від завершення) трактаті «Елементи математики», що виходить з 1939 р., розвивається формальна аксіоматична система, яка, за задумом авторів, має охопити найголовніші розділи математики. Виклад носить суто абстрактний характер. Основу викладу складають т. зв. структури, які визначаються за допомогою аксіом, наприклад: структури порядку, групи, топологічні структури. Спосіб міркування — від загального до приватного. Класифікація математики, вироблена за типами структур, значно відрізняється від традиційної.
Діяльність цього колективу принесла суттєві плоди в таких галузях математики, як топологія, топологічна алгебра, алгебра, теорія чисел алгебри, функціональний аналіз та ін.
У Франції написано більше 40 книг цього трактату. З 1958 р. окремі книги трактату почали переводити на російську мову.
Задуманий трактат залишився незакінченим з огляду на те, що група Бурбакі оголосила про припинення своєї діяльності в листопаді 1968 р.
Книга історичних нарисів Бурбакі — цінне введення в історію математики кінця XIX ст. — першої половини XX ст.
Джерело: А. І. Бородін, А. С. Бугай. Біографічний словник діячів у галузі математики. Київ, «Радянська школа», 1979.