Збірка жартів, байок сторінка 5
-
Все одно
Сім'я збирається до кінотеатру. Мати довго чепуриться перед дзеркалом. Нарешті, маленький синок не витримує:
— Мамо, не фарбуйся. Там все одно світло вимикають!
-
Дивно
— Ромчику, сьогодні учителька знову скаржилася на тебе!
— Як же так?! Сьогодні я зовсім у школі не був!
-
Допомогло
Хлопчик прищемив собі пальця дверима і зарепетував з болю.
Мати хотіла перев'язати палець, але дідусь сказав:
— Візьми, внуче, пальця в рота і прикуси!
— Хіба це йому поможе? — запитала мати.
— Допоможе. Від крику.
-
Ким бути
— Юрасику, я тебе кличу, кличу, а ти не відгукуєшся. Що з тебе буде, коли ти виростеш? — докоряє мати.
— Офіціант. — відповідає той.
-
Ото син!
Батько лягає спати й каже:
— Завтра вдосвіта підемо, сину, в поле картоплю садити.
— Добре, тату, але якщо я просплю, то ви йдіть без мене.
-
Великі не сплять
— Мамо, купи мені яблучка.
— Уже пізно, доню, яблучка вже сплять.
— Це маленькі сплять а великі ще ні.
-
Кмітливий Івасик
Чотирирічного Івасика мама попросила доглянути молоко, яке стояло на кухонній плиті. А він вибіг надвір і почав гратися з котиком.
— Івасику, молоко збіжить!
— Не збіжить. Я двері закрив на ключ.
-
Не чужа
— Не брудни скатертину, Юрасику! Бабуся прала її, прасувала. Треба поважати чужу працю.
— Але ж бабуся нам не чужа.
-
Оце учитель!
— Мамо, наш учитель ніколи не бачив коней.
— Як це так?
— Сьогодні в школі було малювання. Я намалював гарного коника, а учитель підійшов і запитав:
— Що це таке?
-
Покоління
— Мамо, — каже дев'ятирічна дівчинка, — ти пам'ятаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?
— Так, — відповідає мати. — А що?
— Моє покоління щойно її розбило.