Архів категорії ‘‘Видатні математики’’
Сер 29, 2014 о 19:40 | Автор: admin
Георг Кантор народився 8 березня 1845 р. в Петербурзі в сім’ї німецького комерсанта, який займався експортом товарів з Росії до Німеччини.
Мати Кантора М. Бьом походила із сім’ї відомих віденських музикантів. Вважають, що музична культура з дитинства вплинула на формування особистості майбутнього вченого.
Сім’я Кантора була тісно пов’язана з Росією — там проживало багато його родичів. Дядько матері, відомий прогресивний юрист Дмитро Майєр, був професором Казанського університету.
Початкову школу Кантор відвідував у Петербурзі. Потім сім’я повернулася у Німеччину, у м. Дармштадт, де хлопчик закінчив реальне училище.
Читати далі »
Лют 4, 2014 о 20:09 | Автор: admin
Математичні поняття абстрагуються від ряду властивостей речей, і математика, втрачаючи в конкретності вивчення явищ, виграє в загальності.
Зміст математики постійно змінюється. Це природний процес, бо в міру вивчення природи, розвитку техніки, економіки й інших галузей знання виникають нові задачі, для розв’язування яких недостатньо попередніх математичних понять і методів дослідження. Виникає потреба далі вдосконалювати математичну науку, розширювати арсенал її засобів дослідження.
Теорія ймовірностей, подібно до інших розділів математики, розвинулася з потреб практики; в абстрактній формі вона відображає закономірності, властиві подіям масового характеру. Ці закономірності відіграють надзвичайно важливу роль у фізиці й інших галузях природознавства, військовій справі, найрізноманітніших технічних дисциплінах, економіці й т. д.
Математична статистика, яка виникла спочатку для цілей демографії і страхування, перетворилася в один з основних методів кількісного дослідження явищ природи, технічних процесів, економіки й лінгвістики.
Вер 12, 2013 о 11:18 | Автор: admin
Думка зображати всі числа дев’ятьма знаками, надаючи їм, крім значення за формою, ще й значення за місцем, така проста, що саме завдяки цій простоті важко зрозуміти, наскільки вона прекрасна. Як нелегко було прийти до цього методу, ми бачимо на прикладі найвидатніших геніїв грецької вченості Архімеда й Аполлонія, від яких ця думка залишилася захованою.
Знаменна річ, що наука (теорія ймовірності), яка почалася з вивчення ігор, піднеслася до найважливіших об’єктів людського пізнання.
У самій математиці головні засоби досягти істини — індукція та аналогія.
Лют 15, 2013 о 11:21 | Автор: admin
Предмет математики такий серйозний, що корисно не нехтувати нагодою робити його трохи цікавим.
Початки математичного пізнання виразні, але в повсякденному житті невживані, тому з незвички в них важко вникнути; зате всякому, хто вникне, вони цілком очевидні, і тільки зовсім дурний розум не здатний побудувати правильне міркування на основі таких самоочевидних початків (1669 рік).
Доводи, до яких людина додумується сама, звичайно переконують її більше, ніж ті, які прийшли в голову іншим.
Вер 3, 2011 о 19:55 | Автор: admin
У Західній Європі згадка про ірраціональні числа зустрічається в «Liber abaci» (1202) Леонардо Пізанського. Проте ці числа ввійшли в європейську математику лише в XV—XVI ст., коли в Європі почали розвиватися алгебра і тригонометрія. У цей час відношення Евкліда часто називають числами. Ними оперують за правилами алгебраїчного числення, але звичайно без обґрунтування правил дій.
Читати далі »
Лип 2, 2011 о 08:32 | Автор: admin
Теорія ймовірностей — математична теорія, яка лежить в основі всієї статистичної теорії, і є також відправною точкою теоретичних побудов при вивченні випадкових процесів.
(Бартлетт М.)
Хто зневажає досягнення математики, той завдає шкоди всій науці, бо той, хто не знає математики, не може вивчити інші точні науки й не може пізнати світ (XIII ст.).
(Бекон Р.)
Маючи літературу більш численну, ніж алгебра й арифметика разом узяті, і принаймні настільки ж численну, як і аналіз, геометрія більшою мірою, ніж будь-який інший розділ математики, є найбагатшою скарбницею найцікавіших, але напівзабутих речей, якими покоління, що поспішає, не має часу натішитися.
(Белл Е.)
Читати далі »
Бер 30, 2011 о 19:37 | Автор: admin
Зазирнемо в дитинство окремих видатних математиків.
Жан Д'Aламбер (Лерон). Початок його життя, як у поганому романі: листопад, ніч, мороз, заметіль. На східцях церкви св. Жана лежав маленький згорточок, що тихенько здригався і попискував. Його знайшов поліцейський, який побачив, що було немовля в дорогій ковдрі. Виявилось, що це був хлопчик. Його віддали на виховання у багатодітну сім'ю скляра. Хлопчика назвали Жаном Пероном (тобто Жаном Круглим) за іменем церкви, де його знайшли. Ставши дорослим, він сам собі вигадав ім'я: Жан Лерон Д'Аламбер.
Нікколо Тарталья. Справжнє прізвище вченого — Фонтана. Народився у бідній родині. Коли місто окупували французи, батько Нікколо загинув. Солдати грабували, палили, вбивали. Маленького Нікколо тяжко поранили і викинули у вікно, при цьому пошкодили йому щелепу, у нього був розсічений язик. Матері пощастило врятувати життя сина, але вільно говорити Нікколо вже не зміг, мова його була вкрай незрозумілою, від чого він і дістав прізвисько Тарталья, тобто заїка.
Читати далі »
Бер 30, 2011 о 19:06 | Автор: admin
Остроградський Михайло Васильович (1801–1862) – видатний український математик, спеціаліст з аналітичної і небесної механіки, математичного аналізу і математичної фізики, гідромеханіки і балістики. Він досяг вершин світочів математичної думки і ще за життя, – що в історії буває надзвичайно рідко, сучасники визнали його генієм.
Михайло Остроградський, нащадок старовинного козацького роду, народився 1801 року в селі Пашенна (зараз – Пашенівка) Полтавської губернії.
Молодий Остроградський мріяв стати військовим, але навчання у Харківському університеті вирішило долю майбутнього вченого-математика. 1820 року Остроградський їде продовжувати навчання до Парижа, де на нього звертає увагу сам П’єр Симон Лаплас, творець «небесної механіки». Вже у 1825 році, не приховуючи свого захоплення, Лаплас писав: «Остроградський наділений великою прозорливістю і є прекрасним знавцем аналізу нескінченно малих величин...». У Парижі він слухав лекції видатних французьких математиків А. Ампера, О. Коші, П. Лапласа, С. Пуассона, Ж. Б. Фур’є тощо, під їх керівництвом Остроградський почав свій шлях у математику.
Читати далі »
Бер 30, 2011 о 18:30 | Автор: admin
Його називають генієм математики. Не маючи закінченої вищої освіти, він був провідним університетським математиком, а потім і першим деканом фізико-математичного факультету, одержав найвищі наукові звання. І хоча функціональний аналіз став пріоритетом у науковій діяльності вченого, не менший вклад він вніс у розробку теорій функцій і ортогональних рядів, міри і множин.
Одним із його здобутків було одне унікальне творіння львівського математика, про яке й сьогодні говорить весь математичний світ. Йдеться про «Шкотську (шотландську) книжку», ініціатором створення якої (у співавторстві з кращими математиками Львова) став Стефан Банах.
Народився Стефан Банах (пол. Banach Stefan) 30 березня 1892 року в Кракові. Він був сином Катерини Банах і службовця Стефана Гречека. Виховувався без матері: коли хлопчику було лише кілька днів, вона віддала його на виховання бабусі, матері батька, а потім він жив у сім’ї своїх опікунів. Банах не раз намагався довідатися хоч щось про свою матір, але батько відмовляв йому навіть у мінімальній інформації. Щоправда, батько дав обіцянку матері Стефана, що допомагатиме хлопчику до отримання ним атестата зрілості.
Читати далі »
Бер 30, 2011 о 17:22 | Автор: admin
Вейєрштрасс Карл Теодор Вільгельм народився 31 жовтня 1815 року в сім'ї секретаря бургомістра містечка Вестфалії (Німеччина) Остенфельда Вільгельма Вейєрштрасса.
У дитинстві Карл цікавився лірикою, прагнув вивчати музику, але у нього був поганий слух.
Вже в гімнастичні роки він захоплювався математикою. Понад шкільну програму вивчив інтегральне числення, геометричні роботи Я. Штейнера. Математика допомагала вносити свій внесок до сімейного бюджету: з 15 років він почав вести прибутково-видаткові книги у однієї з торговок шинкою і маслом.
Карл закінчив гімназію і, підкоряючись волі батька, поступив на юридичний факультет Боннського університету, хоча сам віддавав перевагу вивченню математики. Вивчення юридичних наук було нудним для Вейєрштраса, тому він незабаром перестав ходити на лекції і почав самостійно вивчати математичні праці. Йому попався короткий запис лекцій з теорії еліптичних функцій Х. Гудермана.
Читати далі »