Цікавинки для допитливих, навчальні матеріали

Числа-велетні і числа-карлики

У повсякденному житті нам здебільшого доводиться зустрічатися з порівняно невеликими числами, так що люди часто не мають правильного уявлення про спів­відношення між великими числами і малими.

Щоб наша думка була зрозумілою, наведемо кілька прикладів, де ми маємо справу з надзвичайно великими числами, тобто числами-велетнями, і надзвичайно малими, тобто числами-карликами.

Відстань від Землі до Сонця в сантиметрах приблизно дорівнює 1,5 · 10¹³, а відстань до  Плутона — найбільш віддаленої від Сонця планети — дорівнює 6 · 10¹⁴ см.

Читати далі »

Нескінченність ряду натуральних чисел

Коли дитина вперше знайомиться з натуральним числами і починає лічити, вона ще не розуміє, що цих чисел безліч. На початковій стадії розвитку математичних понять діти дуже часто запитують, яке число найбільше? Приблизно те саме спостерігалося під час розвитку лічби наших далеких предків.

Натуральний ряд чисел люди довго не уявляли нескінченним, хоч різні народи вже мали назви для дуже великих чисел. Пізніше, коли числовий запас був уже досить великий, деякі вчені подовжували натуральний ряд, виходячи за межі практичних потреб, і наближались до поняття нескінченності. Так, за три століття до н.е. у стародавній Індії вже вільно оперували числами будь якої величини.

Читати далі »

Числа-сукупності

Щоб поліпшити методи лічби, раціоналізувати їх, деякі народи почали кілька разів підряд лічити пальці однієї чи двох рук або двох рук і ніг. Легше також лічити зарубки (вузлики, палички, камінці), якщо їх об'єднати в однакові групи, наприклад, по 5, 10, 20 (метод групування). Саме в цьому напрямі в основному розвивалися натуральні числа, що й привело до створення десяткової, п'ятіркової, двадцяткової та інших систем числення.

Читати далі »

Предмет теорії ймовірностей

У наукових і технічних дослідженнях, а також на виробництві досить часто доводиться зустрічатися з до­слідами, що повторюються при однакових умовах. Вияв­ляється, що хоч як старанно ми не відновлювали б ос­новний комплекс умов, при яких має відбуватися дослід, проте результати будуть більш або менш відмінні між собою; вони, як кажуть, зазнають випадкового розсіювання. Вимірюватимемо, наприклад, кілька разів спад напруги на певній дільниці електричного кола за допомогою того самого вольтметра. Щоразу ми діставати­мемо дещо відмінні значення напруги, бо на результат вимірювання можуть впливати різні випадкові фактори, які важко (а то й неможливо) наперед урахувати. До таких факторів належать коливання окремих частин при­ладу, зміна температури середовища, його вологості, фізіо­логічні зміни в органах відчуття дослідника, його настрій і т. д.

Читати далі »

Число пі

Пі-число (число пі) — число, яке дорівнює відношенню довжини кола до його діаметру. Пі-число представляється нескінченним десятковим дробом 3,14159265... Позначенням цього числа грецькою буквою вперше користувався англійський математик У. Джонсон (1706), і воно стало загальноприйнятим після однієї з робіт петербурзького математика Л. Ейлера (1736). Назва та позначення походить від початкової букви грецького слова — периферія, коло.

Наприкінці XVIII ст. німецьким математиком І. Ламбертом і французьким математиком А. Лежандром було доведено, що число пі є ірраціональним, а в 1882 р. німецький математик Ф. Ліндеман довів, що воно не може задовольняти ніякому алгебраїчному рівнянню з цілими коефіцієнтами, тобто є трансцендентним.

З теореми Ліндемана випливає неможливість побудови за допомогою циркуля і лінійки відрізка прямої довжиною, що дорівнює ; ця теорема остаточно встановлює неможливість розв'язання задачі про квадратуру кола.
Читати далі »

Початкова стадія розвитку лічби

Був час, коли людство не мало досить чіткого уявлен­ня про число. Про це свідчать народні перекази, в яких прославляються імена «благодійників», які «відкрили» людству поняття числа. Греки, наприклад, такими бла­годійниками — винахідниками чисел вважали Паламеда і Прометея.

Звичайно, людей навчили лічити не боги — вони самі поступово, протягом сотень століть, передавали досвід і свої знання з покоління в покоління, розвиваючи і вдосконалюючи мистецтво лічби.

Читати далі »

Виникнення поняття натурального числа

Виникнення поняття натурального числа — питання загальної історії культури. Розвиток цього поняття ми, звичайно, не можемо простежити за безпосередніми джерелами.

Стародавня писемна математична пам’ятка, яка ді­йшла до нас, — папірус Рінда (або Райнда) переписаний єгипетським переписувачем Ахмесом близько 1900—1800 рр. до н. е., — свідчить про те, що і в той далекий час єгип­тяни були обізнані з діями не тільки над цілими, а й над дробовими числами.

Порівняно недавні дослідження дають змогу зробити висновок, що рівень арифметичної культури вавилонян за 2—3 тис. років до н. е. був досить високий. Відомо, що первісні люди з’явились на Землі понад 2 млн. років тому. Однак тільки за 4—5 тис. років до н. е. ми зустрі­чаємо перші писемні пам’ятки математичних знань.

Читати далі »

Про трикутники Герона

(М. Ю. Корнілов, В. В. Плахотник)

Трикутниками Герона називають трикутники, в яких дов­жини сторін і площа — цілі числа. Класичні приклади таких трикутників — трикутники із сторонами 3, 4, 5 і 13, 14, 15.

Читати далі »

Про числа Фібоначчі

На початку XIII ст. купець з італійського міста Піза Лео­нардо написав «Книгу про абак», де він виклав зібрані під час подорожі по країнах Сходу відомості з арифметики та алгебри. У цій енциклопедії тогочасної математики Леонардо розгля­дає і деякі нові, невідомі попередникам задачі. Більшість з них тепер становить інтерес тільки для істориків математики. Але це не стосується знаменитої «задачі про кролів».

Читати далі »

Хто шукає, той завжди знаходить

(Льюїс Керрол «Аліса в країні чудес»)

— Чешірський Котику... — несміливо заговорила Аліса...

— Скажіть, будь ласка, як мені вийти звідси?

— Це великою мірою залежить від того, куди ти хочеш потрапи­ти, — відповів Кіт.

— Та мені байдуже... — почала Аліса.

— Тоді все одно, куди йти, — сказав кіт.

— ...аби потрапити куди-небудь, — закінчила Аліса.

— Ну, куди-небудь ти неодмінно потрапиш, — запевнив її Кіт, — якщо не лишишся там, де стоїш.

Читати далі »