Архів за Січень, 2013

Вільям Джеймс Сідіс: історія найрозумнішої людини в світі

Вільям Джеймс Сідіс

Батьки хотіли зробити Вільяма Джеймса Сідіса (англ. William James Sidis) генієм, використовуючи власні методи освіти, за які їх критикували. У віці 18 місяців він читав газету «Нью-Йорк Таймс». У 6 років Вільям свідомо став атеїстом. До свого восьмиліття він написав чотири книги. Його IQ оцінювався в районі від 250 до 300 (найвищий зафіксований IQ в історії).

У віці 11 років він поступив до Гарварду. Області знань, за якими залишилися роботи Сідіса, включають американську історію, космологію і психологію. Сідіс був збирачем залізничних квитків і був занурений у вивчення транспортних систем. Під псевдонімом «Франк Фалупа» він написав трактат про залізничні квитки, в якому ідентифікував способи збільшення пропускної спроможності транспортної мережі, які тільки зараз починають знаходити визнання. У 1930 році він отримав патент на беззмінний нескінченний календар, який враховував високосні роки.

Читати далі »

Студенти Гарварду неправильно розв’язують задачу для 4 класу

Герб Гарвардського університету

Більша частина студентів найпрестижнішого університету світу потрапляють в інтуїтивну пастку й усно відповідають неправильно на питання, яке школярі розписують у найпростіше рівняння в 4 класі. Про це пише у своїй книзі “Думати повільно й швидко” лауреат Нобелівської премії з економіки, професор психології Даніель Канеман.

Питання може формулюватися по-різному, але суть проста: “Бита й м’яч разом коштують 1,1 долара. Біта дорожча м’яча на 1 долар. Скільки коштує м’яч?

Студентам би варто було здогадатись, що простим питанням їх хочуть заплутати, але більшість, не замислюючись, відповідають: 10 центів. Однак правильна відповідь: 5 центів.

Гарвардський університет

Читати далі »

Математика «для всіх часів і народів»

Математика «для всіх часів і народів»

Не дивно, що цікава математика стала розвагою «для всіх часів і народів». Вже в папірусі Рінда (переписаний прибл. 1650 до н. е. переписувачем Ахмесом), який датується XX ст. до н. е., серед 84 задач, які зараз можна було б віднести до прикладної математики, зустрічаються і завдання цікавого характеру, варіанти яких протягом подальших тисячоліть кочували з одного збірника задач з цікавої математики в інший.

Незважаючи на існування тринадцятитомних «Начал» Евкліда (III ст. до н. е.), що стали більш ніж на два тисячоліття зразком наукової строгості, і в Стародавній Греції цікавий елемент в математиці не зник і найбільш яскраво представлений в «Арифметиці» Діофанта Олександрійського (приблизно III ст.).

Читати далі »