Реферати сторінка 2

Увага! Матеріали отримано з відкритих джерел та розміщено виключно з метою ознайомлення без цілей комерційного використання.

  • Глушков Віктор Михайлович (1923—1982) — математик, кібернетик

    У науковій творчості В. М. Глушкова можна вирізнити такі основні напрямки:

    • дослідження в галузі сучасної алгебри;
    • розробка теорії автоматів та електронних обчислювальних машин;
    • створення ЕОМ і систем їх математичного забезпечення;
    • дослідження в галузі економічної кібернетики;
    • автоматизація проектування;
    • розробка теорії автоматизованих систем керування та систем обробки даних;
    • дослідження в галузі штучного інтелекту.
  • Глушков Віктор Михайлович — вчений, кібернетик, математик (24.08.1923 — 30.01.1982)

    Видатний учений двадцятого століття, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації крупних науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Глава наукової школи кібернетики. Лауреат Ленінської і державних премій. Дійсний член АН СРСР, АН УРСР. Почесний член багатьох іноземних академій. Опублікував понад 500 наукових робіт, у тому числі 30 монографій.

  • Георгій Вороний — український математик

    Геній Георгія Вороного на століття пережив його самого, і зараз наукові відкриття вченого дуже актуальні у всьому світі, їх використовують у багатьох галузях знань, іменем його називають наукові центри. Все це викликає нашу законну гордість і звеличує Україну.

  • Стефан Банах

    Багато його результатів стали класичними i входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексного змінного та ін. Основні твори (зокрема «Теорія лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою i українською мовами.

  • Слуцький Євген Євгенович (1880—1948) — економіст, статистик і математик

    Найбільш видатним економістом-математиком, який справив величезний вплив на розвиток сучасних економіко-математичних досліджень, був Є. Слуцький (1880—1948), викладач Київського комерційного інституту (1913—1926).

  • Микола Андрійович Чайковський. Життя для народу

    Микола Андрійович Чайковський — це наша історія і разом з тим наша сучасність. Здається, ще зовсім недавно студенти слухали його змістовні лекції, а колеги по роботі були свідками його невичерпної енергії, невтомного творчого пошуку, розмаїття інтересів, активної участі у громадському житті. Вже перебуваючи на пенсії, в 1967 та 1969 pp., він виступає перед студентами із спогадами про своїх соратників — видатних українських математиків Володимира Левицького та Мирона Зарицького, робить ґрунтовну доповідь «Розвиток математики у Львівському університеті від початку його заснування». У 1968 p. він виступає з доповіддю про науковий доробок і громадську діяльність видатного українського фізика Івана Пулюя на науковій конференції, присвяченій його пам'яті, що відбулася у Львівському університеті.

  • Піфагор. Історична довідка

  • Карл Фрідріх Гаусс

    Відкриття Гаусса не зробили такого перевороту, як, наприклад, відкриття Архімеда і Ньютона, але через їх глибину, різносторонність, розкриття нових, невідомих до того законів природи в галузі фізики, геодезії, математики сучасники вважали Гаусса найкращим математиком світу. На медалі, виготовленій у 1855 р. на його честь, вигравірувано напис: «Король математиків».

  • Рене Декарт — людина та вчений

    Все більше часу проходить від дня його смерті, але й на сьогоднішній день його дослідження стали основою сучасної математики, фізики та філософії. Ним уперше був проведений синтез теорії чисел та геометрії, так виникла аналітична геометрія, введена в математику змінна величина, яка пізніше була покладена в основу математичного аналізу.

  • Франсуа Вієт

    Франсуа Вієт — французький математик, поклавший початок алгебрі як науці про перетворення виразів, про розв’язування рівнянь у загальному вигляді, утворювач буквенного обчислення.