Альберт Ейнштейн — символ науки

Альберт Ейнштейн — геній, символ науки і найвидатніший вчений XX століття

Кажуть, що якби не було Альберта Ейнштейна, то сучасна фізика і наука загалом, були б зовсім інакшими.

Альберт Ейнштейн народився у 1879 році в єврейській сім’ї в місті Ульм, що у південно-західній Німеччині. Пізніше його родина переїхала до Італії. Вже у початковій школі Альберт почав проявляти схильність до точних наук. У Цюріхському Політехнікумі, куди він вступив після закінчення школи, Альберт продовжив ґрунтовно вивчати математику та фізику. Минуло кілька років — і він став викладачем.

Читати далі »

Жінка вперше отримала головну премію в галузі математики

Найпрестижнішу нагороду в галузі математики — Філдсівську премію (англ. Fields Medal) — вперше отримала жінка. Разом з трьома іншими лауреатами-чоловіками Міжнародний математичний союз нагородив іранку Маріам Мірзахані (англ. Maryam Mirzakhani). Її відзначили за досягнення в області ріманових поверхонь. Це — частина еліптичної геометрії.

Маріам Мірзахані (англ. Maryam Mirzakhani)

Лауреатів премії Філдса визначають раз на чотири роки, починаючи з 1936 року.

Читати далі »

«Фізика майбутнього» від Мічіо Кайку

У книжці-бестселері Мічіо Кайку досліджує, як три великі наукові революції — квантова механіка, біогенетика і штучний інтелект, — що кардинально змінили світ в останні сто років, змінять наше життя в ХХІ сторіччі. Спираючись на дослідження, які вже сьогодні проводять в наукових лабораторіях в усьому світі, Кайку передбачає майбутнє, у якому ми вже не будемо пасивними спостерігачами танцю Природи, а натомість перетворимося на активних хореографів матерії, життя й інтелекту. «Фізика майбутнього» — захоплива науково-популярна розповідь, що сплітає докупи найновіші досягнення провідних науковців світу. Книжка ґрунтується на інтерв’ю з понад 300 провідними науковцями, тими, що перебувають на передньому краї науки. Майбутнє компʼютера, штучного інтелекту, медицини, енергії, космічних подорожей і навіть майбутнє багатства — про це все можна дізнатися з книжки.

7 чисел, які є не менш дивовижнішими, ніж пі

Крім числа π (пі), математичної константи, що виражає відношення довжини кола до довжини його діаметру, існує ще багато не менш важливих і цікавих чисел, без яких в обчислювальних науках просто не обійтися. Пропонуємо вам підбірку семи найдивовижніших.

Читати далі »

Пізнавайка – пізнавально про науки

Мабуть, кожна людина на нашій маленькій планеті є «пізнавайкою», хтось більше, хтось менше, але так чи інакше, ми всі протягом життя щось та й пізнаємо: себе, інших людей, світ довкола нас. Особливо цей процес (пізнання) активно триває у дитячому віці, та, на жаль, по мірі дорослішання він потихеньку притупляється, згасає, а то й зникає зовсім, життя стає сірим, нецікавим, буденним. Однак є й такі люди, які на протязі всього життя не припиняють пізнавати, чогось вчитись, чимось цікавитись, чимось захоплюватись.

Пізнавайка – пізнавально про науки

Як правило, такі люди стають або великими вченими, які роблять наукові відкриття, винаходи, або ж – митцями, художниками, поетами. Врешті такі люди, які на протязі всього життя не перестають бути «пізнавайками», і формують людську культуру, будують цивілізацію.

Читати далі »

Наукова Україна. Математика. Інфографіка

За матеріалами нашого довідника (і не лише його) Яриною Михайлишин створено красиву інфографіку, повний варіант якої ви зможете побачити, клацнувши по картинці нижче. До неї потрапили Михайло Остроградський, Михайло Кравчук і ще чимало видатних українських діячів, окремо згадано Львівську математичну школу.

Математика. Інфографіка (ілюстрація).

Побудова плоских перерізів в призмах і пірамідах

Презентація «Побудова плоских перерізів в призмах і пірамідах». Розробив вчитель математики та інформатики Дружбівського НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ Ф.В. Якушев, 2012 р.

Завантажити презентацію можна, перейшовши по цьому лінку (box.com).

(Щоб розгорнути презентацію на повний екран, натисніть комбінацію клавіш Ctrl + Shift + F або натисніть на відповідну кнопку внизу презентації.)

Вільям Джеймс Сідіс: історія найрозумнішої людини в світі

Вільям Джеймс Сідіс

Батьки хотіли зробити Вільяма Джеймса Сідіса (англ. William James Sidis) генієм, використовуючи власні методи освіти, за які їх критикували. У віці 18 місяців він читав газету «Нью-Йорк Таймс». У 6 років Вільям свідомо став атеїстом. До свого восьмиліття він написав чотири книги. Його IQ оцінювався в районі від 250 до 300 (найвищий зафіксований IQ в історії).

У віці 11 років він поступив до Гарварду. Області знань, за якими залишилися роботи Сідіса, включають американську історію, космологію і психологію. Сідіс був збирачем залізничних квитків і був занурений у вивчення транспортних систем. Під псевдонімом «Франк Фалупа» він написав трактат про залізничні квитки, в якому ідентифікував способи збільшення пропускної спроможності транспортної мережі, які тільки зараз починають знаходити визнання. У 1930 році він отримав патент на беззмінний нескінченний календар, який враховував високосні роки.

Читати далі »

Студенти Гарварду неправильно розв’язують задачу для 4 класу

Герб Гарвардського університету

Більша частина студентів найпрестижнішого університету світу потрапляють в інтуїтивну пастку й усно відповідають неправильно на питання, яке школярі розписують у найпростіше рівняння в 4 класі. Про це пише у своїй книзі “Думати повільно й швидко” лауреат Нобелівської премії з економіки, професор психології Даніель Канеман.

Питання може формулюватися по-різному, але суть проста: “Бита й м’яч разом коштують 1,1 долара. Біта дорожча м’яча на 1 долар. Скільки коштує м’яч?

Студентам би варто було здогадатись, що простим питанням їх хочуть заплутати, але більшість, не замислюючись, відповідають: 10 центів. Однак правильна відповідь: 5 центів.

Гарвардський університет

Читати далі »

Математика «для всіх часів і народів»

Математика «для всіх часів і народів»

Не дивно, що цікава математика стала розвагою «для всіх часів і народів». Вже в папірусі Рінда (переписаний прибл. 1650 до н. е. переписувачем Ахмесом), який датується XX ст. до н. е., серед 84 задач, які зараз можна було б віднести до прикладної математики, зустрічаються і завдання цікавого характеру, варіанти яких протягом подальших тисячоліть кочували з одного збірника задач з цікавої математики в інший.

Незважаючи на існування тринадцятитомних «Начал» Евкліда (III ст. до н. е.), що стали більш ніж на два тисячоліття зразком наукової строгості, і в Стародавній Греції цікавий елемент в математиці не зник і найбільш яскраво представлений в «Арифметиці» Діофанта Олександрійського (приблизно III ст.).

Читати далі »