Хто такі софісти?
Для більшості сучасних людей термін «софісти» незрозумілий, і це не дивно. Софістами називали викладачів наук і мистецтва ще у Стародавній Греції. Це був своєрідний напрямок філософів. Навіть сама їх назва в перекладі з грецької мови означає «ті, що мудрують».
Софісти були універсальними вчителями, які навчали всіх бажаючих мудрості. У ті часи вважалося, що навчання має бути побудоване не на отриманні знань, а на вмінні міркувати.
На початковому етапі софістика була просвітницького характеру, однак, її основою були принципи, які породили марнослів'я. Згодом софістика стала особливим вченням про те, як правильно спростовувати або захищати будь-яке положення. Люди почали вивчати ряд практичних прийомів, заснованих на використанні тавтологій. В ті часи з'явилася гра слів, які не мали сенсу і, звичайно ж, міркування, так звані софізми.
Будь-яке висловлювання в стилі софізму можна скласти, видаючи неправдиву суть за істину, приховавши при цьому будь-які докази протилежності. Прикладів таких висловлювань збереглося чимало, деяким з них тисячі років. Наприклад, висловлювання, якому вже більше двох тисяч років: «Те, що не втрачав, ти маєш. Ти не втрачав рогів, отже, ти їх маєш».
Софізми практично кожну людину можуть привести в безвихідь, так і не відкривши істину. Це словесне марнослів'я здатна розібрати тільки вдумлива та досвідчена людина. Наприклад, один з «наукових» творів софіста Горгія Леонтіни вже своєю назвою насторожує — «Про неіснуюче, або про природу». У своєму творі Горгій встановив три положення, до яких важко пред'явити хоч якісь претензії. Перше: «Нічого в світі не існує». Наступне: «Якщо щось і існує, то воно непізнане для людини». І останнє: «Якщо і пізнане, то таке, що його не передати ближньому».
Автор горів бажанням довести, що немає жодних критеріїв у істини. Багато критиків вважають, що для цього було достатньо трьох положень, але автор захотів продемонструвати свою зухвалість, для чого і почав побудову софізмів, починаючи із загального: «Нічого в світі не існує». Але як же довести, що на світі нічого не існує?! Горгій це робить за допомогою своїх софізмів: «Якщо щось існує, то воно є або буття, або небуття, або буття спільно з небуттям», «Якщо небуття існує, то воно буде разом існувати і не існувати. Адже оскільки воно мислиться неіснуючим, воно не буде існувати, а якщо припустимо, що небуття є, то воно буде існувати. Але абсолютно безглуздо, щоб що-небудь разом існувало і не існувало ». З останнього випливає, що небуття не існує.
Наступний доказ стосується того, що буття не існує: «Якщо буття існує, то воно або вічне, або виникло, або вічне і виникло (і те, і інше)», «Нехай буття вічне, тоді воно не має початку. Справді, все, що виникає, має початок, вічне ж не має початку. Не маючи початку, воно нескінченне. Якщо ж воно нескінченне, то воно де?».
Даним способом побудований увесь твір, в якому все максимально пояснюється, і немає можливості цього заперечувати. Багатьох софізми можуть повеселити своєю незрозумілістю, але насправді вони вчать логіці і розвивають нестандартне мислення. Втім ця гра слів може нанести і серйозної шкоди тому, хто не здатний розібратися у всій хитросплетіннях софістики. Тому не дивно, що така гра слів може бути потужною зброєю в руках певного типу людей.