Архів категорії ‘‘Вчителю на замітку’’
Лют 27, 2010 о 20:52 | Автор: admin
У наукових і технічних дослідженнях, а також на виробництві досить часто доводиться зустрічатися з дослідами, що повторюються при однакових умовах. Виявляється, що хоч як старанно ми не відновлювали б основний комплекс умов, при яких має відбуватися дослід, проте результати будуть більш або менш відмінні між собою; вони, як кажуть, зазнають випадкового розсіювання. Вимірюватимемо, наприклад, кілька разів спад напруги на певній дільниці електричного кола за допомогою того самого вольтметра. Щоразу ми діставатимемо дещо відмінні значення напруги, бо на результат вимірювання можуть впливати різні випадкові фактори, які важко (а то й неможливо) наперед урахувати. До таких факторів належать коливання окремих частин приладу, зміна температури середовища, його вологості, фізіологічні зміни в органах відчуття дослідника, його настрій і т. д.
Читати далі »
Січ 10, 2010 о 20:05 | Автор: admin
Кілька математичних ігор, які можна використати як у позакласній роботі з учнями І-II класів, так і на уроках. Кожна гра - це вільне заняття, цікаве проведення часу. Разом з тим вона є джерелом знань учнів на ранніх стадіях математичної освіти. Вибирати ігри треба відповідно до віку дітей, змісту матеріалу уроку і рівня знань учнів.
Читати далі »
Гру 26, 2009 о 19:10 | Автор: admin
Однією з цікавих і важливих форм позакласної роботи є математичні екскурсії.
На екскурсіях учні дістають початкові відомості з геометрії, розвивають окомір, а також набувають навичок практично застосовувати знання.
Під час екскурсії можна зібрати числові дані для складання задач на місцевому матеріалі, різних таблиць, діаграм, які потім використовуватимуться на уроках і заняттях математичного гуртка.
Читати далі »
Гру 26, 2009 о 18:53 | Автор: admin
У шкільній практиці розрізняють такі форми позакласної роботи:
- індивідуальна,
- групова,
- масова.
Читати далі »
Лис 28, 2009 о 23:42 | Автор: admin
Пі-число (число пі) — число, яке дорівнює відношенню довжини кола до його діаметру. Пі-число представляється нескінченним десятковим дробом 3,14159265... Позначенням цього числа грецькою буквою \(\large\pi\) вперше користувався англійський математик У. Джонсон (1706), і воно стало загальноприйнятим після однієї з робіт петербурзького математика Л. Ейлера (1736). Назва та позначення \(\large\pi\) походить від початкової букви грецького слова \(\large\pi \varepsilon \varrho \iota \varphi \acute{\varepsilon} \varrho \varepsilon \iota \alpha\) — периферія, коло.
Наприкінці XVIII ст. німецьким математиком І. Ламбертом і французьким математиком А. Лежандром було доведено, що число пі є ірраціональним, а в 1882 р. німецький математик Ф. Ліндеман довів, що воно не може задовольняти ніякому алгебраїчному рівнянню з цілими коефіцієнтами, тобто є трансцендентним.
З теореми Ліндемана випливає неможливість побудови за допомогою циркуля і лінійки відрізка прямої довжиною, що дорівнює \(\large\pi\); ця теорема остаточно встановлює неможливість розв'язання задачі про квадратуру кола.
Читати далі »
Жов 3, 2009 о 16:10 | Автор: admin
Якщо назва числівника «два» пов'язується в різних народів з різними органами людини і тварин, то дальші назви для чисел виникали у зв'язку з лічбою за допомогою пальців.
У міру того, як лічба ставала потребою, повинні були також з'явитися й перші інструменти, які полегшили б її. Такими першими інструментами, «наочними посібниками», були пальці — спочатку однієї руки, потім двох рук, і, нарешті, також пальці ніг. Пальці первісна людина вважала основним знаряддям лічби, тобто постійним незмінним рядом знаків, з якими під час лічби порівнювався будь-який інший новий ряд перелічуваних предметів. Кисть руки («п'ять») є синонімом і фактичною основою числівника «п'ять» у багатьох народів. Наприклад, малайське «ліма» означає одночасно і «рука», і «п'ять».
Читати далі »
Жов 1, 2009 о 20:32 | Автор: admin
В онлайновому офісному пакеті Google Docs (Google Документи) з'явилися дві нові можливості, які будуть особливо корисні для вчителів, школярів та студентів. Мова йде про новий редактор математичних формул та рівнянь і про підтримку надрядкових та підрядкових індексів. Тепер всі бажаючі без зайвих зусиль можуть записувати хімічні формули і алгебраїчні вирази.
Читати далі »
Вер 14, 2009 о 16:50 | Автор: admin
Математична стінгазета є масовим позакласним заходом. Стінні математичні газети, як правило, випускають раз на два місяці.
У математичній стінгазеті висвітлюють питання з історії математики, відомості про важливі математичні відкриття, біографії видатних учених-математиків, історичні задачі, оригінально доведені учнями теореми або виведені ними формули, оригінальні конструкції саморобних наочних посібників з математики, тощо. В газета можна оголошувати конкурс на розв'язування задач, поміщати тексти задач для підготовки до участі в олімпіаді, задачі першого туру олімпіади.
Читати далі »
Вер 14, 2009 о 14:24 | Автор: admin
Кожен учитель прагне зацікавити учнів предметом, який він викладає, бо це є запорукою успішного навчання. Таке завдання, очевидно, ставлять перед собою і вчителі математики.
«Зацікавити розум дитини — ось що є одним з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми сказали б, навіть пристрасть до навчання», — писав видатний український математик М. В. Остроградський.
Одним із засобів зацікавлення учнів математикою є добре продумана позакласна робота.
Читати далі »
Сер 22, 2009 о 13:47 | Автор: admin
Виникнення поняття натурального числа — питання загальної історії культури. Розвиток цього поняття ми, звичайно, не можемо простежити за безпосередніми джерелами.
Стародавня писемна математична пам’ятка, яка дійшла до нас, — папірус Рінда (або Райнда) переписаний єгипетським переписувачем Ахмесом близько 1900—1800 рр. до н. е., — свідчить про те, що і в той далекий час єгиптяни були обізнані з діями не тільки над цілими, а й над дробовими числами.
Порівняно недавні дослідження дають змогу зробити висновок, що рівень арифметичної культури вавилонян за 2—3 тис. років до н. е. був досить високий. Відомо, що первісні люди з’явились на Землі понад 2 млн. років тому. Однак тільки за 4—5 тис. років до н. е. ми зустрічаємо перші писемні пам’ятки математичних знань.
Читати далі »