Архів категорії ‘‘Історія математики’’

Ніколя Бурбакі (1939—1968) — група французьких математиків

Ніколя Бурбакі (фр. Nіcolas Bourbakі) — збірний псевдонім, під яким група математиків різних країн, переважно французьких, виступила зі спробою дати систематичний виклад сучасної математики на основі аксіоматичного методу, приблизно так, як Евклід систематично виклав математику свого часу в «Початках» (або ж «Началах»).

Утворилася група в 1937 р. з колишніх вихованців Вищої нормальної школи. Чисельність і точний склад групи не розголошуються, але відомо, що до неї входили такі відомі математики, як А. Вейль, А. Картан, Ж. Дьєдонне, К. Шевалле.

Читати далі »

Математика в Україні

Ще з доісторичних часів математика почала свій розвиток на Україні. В часи Київської Русі на землях сучасної України вже використовувалися деякі відомості з арифметики та геометрії.

У 1576 було засновано Острозьку академію, в якій викладали традиційні для середньовічної Європи сім вільних наук, що включали арифметику і геометрію.

У 1659 році була заснована Києво-Могилянська академія. Там до ординарних класів належала математика, зокрема алгебра, геометрія, оптика, діоптрика, фізика, гідростатика, гідравліка, архітектура, механіка, математична хронологія). Викладати вищу математику в академії почав Феофан Прокопович.

Читати далі »

Гугол (англ. googol)

У 1938 році американський математик Едвард Каcнер гуляв по парку з двома своїми племінниками і обговорював з ними великі числа. В ході розмови зайшла мова про число зі ста нулями (10100), у якого не було власної назви. Один із племінників, дев'ятирічний Мілтон Сіротта, запропонував назвати це число «гугол» (googol).

Читати далі »

Геометричне тлумачення комплексних чисел і дій над ними

Якісно нові факти, нагромаджені в математиці наприкінці XVIII — початку XIX ст., виняткова роль, яку почали відігравати комплексні числа в науці і техніці, сприяли тому, що метафізичний підхід до математики став несумісним з розвитком учення про число, алгебри, аналізу нескінченно малих і геометрії.

Вперше геометричне тлумачення комплексних чисел як векторів на площині дав уродженець Норвегії, датський математик і землемір Каспар Вессель (1745—1818) у своїй книзі «Про аналітичне подання напрямів» (1799).

Читати далі »

Цікаві факти про математику

Цікаві факти про математику

Чому Нобелівська премія не вручається за досягнення в математиці?

Існує думка, що Альфред Нобель не включив математику в список дисциплін своєї премії через те, що його дружина зрадила його з математиком. Насправді Нобель ніколи не був одружений. Справжня причина ігнорування математики Нобелем невідома, але є кілька припущень. Наприклад, на той момент вже існувала премія з математики від шведського короля. Інша — математики не роблять важливих винаходів для людства, так як ця наука має чисто теоретичний характер.

Читати далі »

Розвиток поняття про ірраціональні числа в Західній Європі

У Західній Європі згадка про ірраціональні числа зустрічається в «Liber abaci» (1202) Леонардо Пізанського. Проте ці числа ввійшли в європейську математику лише в XV—XVI ст., коли в Європі почали розвиватися алгебра і тригонометрія. У цей час відношення Евкліда часто називають числами. Ними оперують за правилами алгебраїчного числення, але звичайно без обґрунтування правил дій.

Читати далі »

Шістдесяткові дроби

Особливо цікаві вавилонські шістдесяткові дроби, або так звані «сексагезимальні дроби». Вони нагадують наші десяткові дроби, тільки замість знаменників 10, 102, 103, ... вавилоняни ставили 60, 602, 603, ... і записували «дроби так само, як і натуральні числа.

Читати далі »

Чи знаєте ви? (математичні цікавинки)

Чи знаєте ви, що Шарль Перро, автор «Червоної Шапочки», написав казку «Любов циркуля і лінійки»?

Чи знаєте ви? (математичні цікавинки)

Чи знаєте ви, що Наполеон Бонапарт писав математичні роботи і один геометричний факт називається «Задача Наполеона»?

Чи знаєте ви, що одна з кривих ліній називається «Локон Аньєзі» на честь першої у світі жінки-професора математики Марії Гаетани Аньєзі?

Чи знаєте ви, що Л. М. Толстой, автор роману «Війна і мир», писав підручники для початкової школи і, зокрема, підручник арифметики?

Чи знаєте ви, що одна з мов програмування називається Ада на честь Ади Лавлейс, однієї з перших програмісток, яка працювала з математичними машинами і була дочкою відомого англійського поета Джорджа Байрона?

Читати далі »

Відкриття несумірних відрізків у Стародавній Греції

Стародавній грек

Ще стародавні греки, вчені так званої Піфагорійської школи відкрили в геометрії несумірні відрізки. Це відкриття було поворотним пунктом в історії античної математики. Важко переоцінити значення цього відкриття. Його можна порівняти тільки із значенням неевклідової геометрії для розвитку науки XIX—XX ст.

Ми не знаємо точно, як саме прийшли до відкриття несумірності. Це могло статися:

  1. в геометрії при знаходженні спільної міри сторони і діагоналі квадрата;
  2. в теорії музики при спробах поділити октаву пополам, тобто фактично знайти середнє геометричне число 1 і 2;
  3. нарешті, в арифметиці могла виникнути потреба точно знайти дріб, квадрат якого дорівнює 2.

Як би там не було, мова йшла про відшукання і дослідження величини корінь з 2.

Відкриття факту, що між двома відрізками — стороною і діагоналлю квадрата — не існує спільної, навіть як завгодно малої, міри, привело до справжньої кризи основ грецької математики.

Читати далі »

Метод координат

Поняття прямокутної системи координат Рене Декарт на площині вперше з'явилося в геометрії ще до початку нашої ери. З її допомогою математик Олександрійської школи Аполлоній визначав і вивчав криві другого порядку — еліпс, гіперболу і параболу.

У XVIII столітті французький філософ і математик Р. Декарт (і одночасно з ним П. Ферма) ввів правило вибору знаків в прямокутній системі координат і заклав основи аналітичної геометрії на площині — розділу математики, що встановлює зв'язок між алгеброю і геометрією.

Читати далі »