Архів категорії ‘‘Для допитливих’’

Гугол (англ. googol)

У 1938 році американський математик Едвард Каcнер гуляв по парку з двома своїми племінниками і обговорював з ними великі числа. В ході розмови зайшла мова про число зі ста нулями (10100), у якого не було власної назви. Один із племінників, дев'ятирічний Мілтон Сіротта, запропонував назвати це число «гугол» (googol).

Читати далі »

Хто такі софісти?

Для більшості сучасних людей термін «софісти» незрозумілий, і це не дивно. Софістами називали викладачів наук і мистецтва ще у Стародавній Греції. Це був своєрідний напрямок філософів. Навіть сама їх назва в перекладі з грецької мови означає «ті, що мудрують».

Софісти були універсальними вчителями, які навчали всіх бажаючих мудрості. У ті часи вважалося, що навчання має бути побудоване не на отриманні знань, а на вмінні міркувати.

На початковому етапі софістика була просвітницького характеру, однак, її основою були принципи, які породили марнослів'я. Згодом софістика стала особливим вченням про те, як правильно спростовувати або захищати будь-яке положення. Люди почали вивчати ряд практичних прийомів, заснованих на використанні тавтологій. В ті часи з'явилася гра слів, які не мали сенсу і, звичайно ж, міркування, так звані софізми.

Читати далі »

Цікаві факти про математику

Цікаві факти про математику

Чому Нобелівська премія не вручається за досягнення в математиці?

Існує думка, що Альфред Нобель не включив математику в список дисциплін своєї премії через те, що його дружина зрадила його з математиком. Насправді Нобель ніколи не був одружений. Справжня причина ігнорування математики Нобелем невідома, але є кілька припущень. Наприклад, на той момент вже існувала премія з математики від шведського короля. Інша — математики не роблять важливих винаходів для людства, так як ця наука має чисто теоретичний характер.

Читати далі »

Побудова графіків математичних функцій в Google

Нещодавно, 5 грудня, на офіційному блозі пошукової системи Google, Аді Авідор (інженер і любитель математики), повідомив про новий цікавий для нас з вами функціонал.

Побудова графіків математичних функцій в Google

Читати далі »

Що важче: тонна дерева чи тонна заліза?

Що важче: тонна дерева чи тонна заліза?

Як гадаєте, що важче: тонна дерева чи тонна заліза? Не поспішайте відповідати, що вага в обох випадках однакова — подумайте як слід!

Читати далі »

Чому в році 365 днів?

Щоб знайти кількість днів у році треба період обертання Землі навколо Сонця поділити на період обертання Землі навколо власної осі. Оскільки ми ведемо спостереження із Землі, що бере участь в декількох нерівномірних обертання, то експериментально визначити періоди обертань непросто, більш того — вони будуть непостійними.

Обертання Землі навколо Сонця

Читати далі »

Чому не можна ділити на нуль?

Чому не можна ділити на нуль?

«Ділити на нуль не можна!» — Більшість школярів завчає це правило напам'ять і більше не цікавиться цим питанням. Всі діти знають, що таке «не можна». Але ж насправді дуже цікаво і важливо знати, чому ж не можна.

Вся справа в тому, що чотири дії арифметики — додавання, віднімання, множення і ділення — насправді нерівноправні. Математики визнають повноцінними тільки дві з них — додавання і множення. Ці операції та їх властивості включаються в саме визначення поняття числа. Всі інші дії будуються тим чи іншим чином з цих двох.

Читати далі »

616 чи 666?

Оксиринхський папірус, на якому видно, що числом звіра записано 616, а не 666.

Традиційно вважається, що «число звіра» дорівнює 666. Саме поняття «числа звіра» вперше з'являється в Одкровенні Іоанна Богослова, яке датують I століттям нашої ери.

Учені з Оксфорда і Бірмінгема оскаржують це значення — на розшифрованому ними папірусі з єгипетського Оксірінхуса міститься число 616, а не 666.

Цікаво, що проблема відома давно — вже у II столітті єпископ Іреней стверджував, що 616 — хибне, а справжнє число звіра — 666.

Читати далі »

Чи знаєте ви? (математичні цікавинки)

Чи знаєте ви, що Шарль Перро, автор «Червоної Шапочки», написав казку «Любов циркуля і лінійки»?

Чи знаєте ви? (математичні цікавинки)

Чи знаєте ви, що Наполеон Бонапарт писав математичні роботи і один геометричний факт називається «Задача Наполеона»?

Чи знаєте ви, що одна з кривих ліній називається «Локон Аньєзі» на честь першої у світі жінки-професора математики Марії Гаетани Аньєзі?

Чи знаєте ви, що Л. М. Толстой, автор роману «Війна і мир», писав підручники для початкової школи і, зокрема, підручник арифметики?

Чи знаєте ви, що одна з мов програмування називається Ада на честь Ади Лавлейс, однієї з перших програмісток, яка працювала з математичними машинами і була дочкою відомого англійського поета Джорджа Байрона?

Читати далі »

Відкриття несумірних відрізків у Стародавній Греції

Стародавній грек

Ще стародавні греки, вчені так званої Піфагорійської школи відкрили в геометрії несумірні відрізки. Це відкриття було поворотним пунктом в історії античної математики. Важко переоцінити значення цього відкриття. Його можна порівняти тільки із значенням неевклідової геометрії для розвитку науки XIX—XX ст.

Ми не знаємо точно, як саме прийшли до відкриття несумірності. Це могло статися:

  1. в геометрії при знаходженні спільної міри сторони і діагоналі квадрата;
  2. в теорії музики при спробах поділити октаву пополам, тобто фактично знайти середнє геометричне число 1 і 2;
  3. нарешті, в арифметиці могла виникнути потреба точно знайти дріб, квадрат якого дорівнює 2.

Як би там не було, мова йшла про відшукання і дослідження величини корінь з 2.

Відкриття факту, що між двома відрізками — стороною і діагоналлю квадрата — не існує спільної, навіть як завгодно малої, міри, привело до справжньої кризи основ грецької математики.

Читати далі »